Останнє у блогах

Більше

Останні коментарі

Ник-ник
Странно как это создание вновь нашо роботу. Лилиана больная на всю голову, но похоже новые работодатели этого ...
Коментарів: 58
Anisha
Off-topic, but I wanted to give you a ^5 Field for your choice of House Negro of the Day. Brothaman has really and truly mucked-up. But from what I read, hed been doing it all his career. Perhaps old ...
Коментарів: 4
Bobbo
Regarding in.:adetcomrNo doubt, there can be a certain wisdom in markets, but investors have been known to pick losers that they thought were "sure things." Same with Obama. The geeks who trade ...
Коментарів: 4
Essie
si chaque famille riche &lsquo;prend en charge&rsquo; une famille pauvre et qu&rsquo;elle aide dans tous les domaines (alimentation, scolarité, soins <a href="http://hsbvtqfhrd.com"&g t;etÃ3&82#0;)dc©jà</a> ...
Коментарів: 4
Lavigne
Intrinsicly expedite strategic alignments for high-payoff information. Holisticly facilitate highly efficient funaeionclitits vis-a-vis stand-alone products. Credibly expedite transparent methodologies ...
Коментарів: 4
Валерій Степаненко
Сьогодні Ді Капріо отримав за цю роль "Золотого Глобуса"...
Коментарів: 1
если у вас нету жопы
значит у вас жопы нет
Коментарів: 1
Max
Небезпечно, провокаційно, забарвлене власною думкою не заляпаною брехнею. Ось, що можна сказати про цю статтю, ...
Коментарів: 21
Max
Небезпечно, провокаційно, забарвлене власною думкою не заляпаною брехнею. Ось, що можна сказати про цю статтю, ...
Коментарів: 21
Max
Небезпечно, провокаційно, забарвлене власною думкою не заляпаною брехнею. Ось, що можна сказати про цю статтю, ...
Коментарів: 21

Архів


Проблема – не «Інтер», проблема - Фірташ та Льовочкін

Діана Дуцик, 02.01.2015 22:18

Не дивилася «Інтер» у новорічну ніч. Просто не дивилася - і все. Я взагалі в цю ніч не дивилася майже нічого окрім новорічного звернення Порошенка. Настрій був не телевізійний. І коли 2-го  січня нарешті добралася до фейсбуку - дискусія уже набрала обертів. Але мені здалося, що говоримо ми не про те і не про тих.

Скільки б ми не критикували тих, хто виробляє програми для телеканалу «Інтер», скільки б ми не критикували топ-менеджмент цього телеканалу, нічого не зміниться, поки він буде у власності людей, які  звикли користуватися цим каналом, як політичним інструментом. Редакційна політика «Інтера» як флюгер - мінялася протягом двох останніх років надцять разів (дивіться моніторинги «Телекритики»), і завжди ці зміни були пов’язані або зі зміною власника, або зі зміною політичних пріоритетів власника.

Олігархічна система медіавласності «плекалася» в цій країні протягом усіх років незалежності. Дякуємо за це Леоніду Даниловичу Кучмі, ще за першого президентства якого заклалися її основи. Зрештою, нічого дивного - його зять сьогодні також один із таких медіаолігархів.

Кілька слів про дефініції - для тих, хто скаже, що медіа не можуть без інвестицій, великого капіталу і т.д. Так, не можуть. Але... Потрібно розрізняти медіавласників, для яких медіа є бізнесом і які не ставлять собі за мету впливати на політику через свої медіактиви (такі в історії України теж були, наприклад, Джед Санден, який створив KP Media, куди входив журнал «Кореспондент», до продажу цього холдингу Борису Ложкіну, а потім перепродажу Сергієві Курченку). А ось медіаолігархи, для яких медіа - не профільний актив, традиційно використовали цей інструмент у різних цілях: для шантажу чи навпаки підтримки влади (залежно від потреб та інтересів), для захисту своїх бізнесінтересів, для з’ясування особистих стосунків з конкурентами (як ось до цього часу це роблять Коломойський та Фірташ-Льовочкін через «1+1» та «Інтер»), для маніпуляцій громадською думкою, особливо в політично активні періоди, ну, і т.д. У кожному разі медіавласники отримують у результаті непрямі дивіденди, які вимірюються не завжди конкретними мільйонами, але дуже конкретним впливом на тих чи інших політичних персон та політичні процеси в країні.

Не вважаю, що зараз потрібно говорити про конкретні персоналії. Сьогодні варто говорити про кардинальну реформу медіасектору. Вона неможлива без відходу від олігархічної системи медіавласності. Я не чула від жодного «нового обличчя» в парламенті бодай заяв про те, що вони будуть працювати у цьому напрямку. Я не чула відповідних заяв і від новоспеченого міністра інформації Юрія Стеця (а, між іншим, це питання прямо стосується інформаційної безпеки країни).

Усі влади в усі періоди, замість ліквідувати інформаційну монополію кількох олігархів в країні, воліли завжди з ними домовлятися. Ця порочна система не лише тормозить розвиток усієї медіагалузі, але й в умовах війни створює реальні загрози.  

Сьогодні потрібна нова карта медіареформ. І суспільне мовлення - це не єдине домашнє завдання, яке потрібно виконати цій владі. Суспільний канал не матиме жодного впливу в умовах цієї олігархічної медіасистеми. Він просто не зможе конкурувати з олігархічними каналами (у першу чергу в силу різних розмірів фінансових вливань). Тому потрібно змінювати систему вцілому.   

Що потрібно? У перш чергу:

-         Переглянути усі регуляторні механізми в медіасфері;

-         Забезпечити прозорість медіавласності;

-         Переглянути антимонопольне законодавство, яке б обмежувало медіамонополії;

-         Створити конкурентні економічні умови для різних видів медіа.

Але основне, що потрібо - це ПОЛІТИЧНА ВОЛЯ зробити бодай перший крок у цьому напрямку.

І ще одне. Сьогодні медіагалузь потребує серйозної цехової дискусії, до якої мають бути залучені різні гравці, і не лише ті, що традиційно займають активну позицію. Так, ця дискусія буде дуже важкою. Але без неї професія не зможе очиститись від тих, хто вже давно зрадив її основні принципи. 


* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Shift+Enter.

Про автора:
Виконавчий директор ГО "Телекритика"


Коментарі наших відвідувачів:


+ Додати
 введіть код  

Всі записи:

Головна RSS